Часопис "Церква і суспільство" №1(09)

"Про що ми замистлюємось, коли чуємо слово "соборність"? Хтось скаже про Вселенські собори як головний авторитет після Священного Писання у питаннях християнського віровчення. Хтось акцентуватиме на церковних соборах як на вищій формі церковного управління. Інші будуть розуміти під цим єднання у тих чи інших аспектах, які вважатимуть найважливішими, пам'ятаючи чудове висловлювання: "В головному - єдність, у другорядному - свобода, і в усьому - любов". Небагато буде тих, хто згадають, що "соборність" - це переклад грецького поняття "кафоличність", і тоді знову постане поняття перекладу і розуміння змісту цього терміну. Для одних він означатиме вселенський вимір християнства, тоді як початково означав внутрішню універсальність: християнська Церква має всю повноту благодатних дарів на всі часи та покликана ою'єднати в собі всіх, безвідносно національності, мови, культури, соціального статусу тощо.

У цьому номері журналу ми апросили авторів розкрити різні аспекти поняття соборності - як у церковному, так і у світському вимірі..."